На сьогодні в родині проживає 2 дорослих (мама, тато) і 9 дітей. З них 4 дітей з інвалідністю і ще 3 - потребують постійного догляду вдома за медичними показаннями: - Денис (16 років): вроджені вади розвитку головного мозку (гідроцефалія), периферичної нервової системи (ЦНС) та хребта: Spina bifida (переніс вже 5 нейрохірургічних операцій), порушення роботи тазових органів, уретерогідронефроз, пієлонефрит та ін. Дитина з інвалідністю. - Ганна (4 роки): Спастичний церебральний параліч. Рухові порушення 3 рівня за класифікацією GMFCS. Вторинна мікроцефалія. Вторинна мітохондріальна дисфункція. ФОВ та ін. Дитина з інвалідністю. - Аліса (3 роки): вроджена вада серця, синдром Дауна, покинута дитина (віднедавна є такий діагноз в Україні – покинута дитина). Дитина з інвалідністю. - Міланія (3 роки): ВІЛ (має шанси на одуження і гарний розвиток). - Роман (3 роки): Множинні вродженні вади розвитку: синдром Міллера-Дікера (один з декількох в Україні). Вроджені вади розвитку головного мозку (гідроцефалія, макроцефалія). Дистонічний тетрапарез. Гіперрухливість в тазостегнових суглобах. Вроджені вади серця, (потребує оперативного втручання цього року), розвитку сечостатевої системи та ін. - Олег (3 роки): ВІЛ, гепатит С (має шанси на одуження і гарний розвиток). - Даніель (1 рік): ураження головного мозку, неуточнене. Множинні гемангіоми. Бронхолегенева дисплазія. Затримка темпів розвитку. Атопічний дерматит. Потребує спеціалізованого харчування із малим вмістом лактози. - Олексій (1 рік): ураження головного мозку, неуточнене. Затримка темпів розвитку. Потребує спеціалізованого харчування із малим вмістом лактози. - Адель (1 рік): вроджені вади розвитку головного мозку і центральної нервової системи (гідроцефалія), синдром м’язової гіпотонії. Затримка темпів розвитку. Дитина з інвалідністю. Тобто всі діти - мають вади здоров’я, затримку розвитку і складні діагнози. Тому діти потребують постійного нагляду медичних спеціалістів, щомісячного лабораторного обстеження, медикаментозного лікування, реабілітацій, корекції розвитку (логопеди, дефектологи). У 2006 р. створили прийомну сім’ю, з державного дитячого будинку взяли в дівчинку 2 років (діагноз – амбліопія; зараз вже доросла, навчається і працює). В 2010 р. усиновили хлопчика у віці 1 року з державного дитячого будинку з важкими вадами здоров’я. У жовтні 2022 р. у Харкові створили дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ), зареєстрований на дружину. Доглядаємо і виховуємо дітей, які були покинуті батьками через вади здоров’я та інші обставини. З весни 2022 р., після повномаштабного вторгнення росії в Україну, і по сьогодні взяли в родину загалом 11 дітей: 10 були віком до 1 року і підліток. Спочатку діти передавались на тимчасове влаштування в прийомну сім’ю, у зв’язку з тим, що діти були покинуті. А після створення ДБСТ вже рішенням держави (місцевої влади) були влаштовані в ДБСТ на постійне проживання. На даний час дівчинка-підліток вже живе самостійно після досягнення повноліття. Один хлопчик з важкими вадами здоров’я помер у віці до 2 років, ми боролись за його життя останні 2,5 місяці в реанімації дитячої лікарні. На сьогодні нами усиновлено 3 дітей і в процесі усиновлення перебуває ще одна дитина. На всиновлених дітей вже не виплачується державне соціальне забезпечення, як на вихованців ДБСТ. Серед усиновлених дітей є дитина з інвалідністю (підліток) і дитина (віком до 2 р.), яка потребує постійного догляду вдома. Не маємо можливості самостійно придбати власне житло (приватний будинок), яке буде і великим, і добре облаштованим для наших дітей. Всі доходи спрямовані на забезпечення догляду, лікування, реабілітацію дітей, оплату і обслуговування орендованого житла (приватного будинку). Родині надане службове житло від держави (квартира), яке надається лише на період функціонування ДБСТ і не підлягає передачі у власність. Зараз не проживаємо у цій квартирі, оскільки вона розташована на 22/23 поверхах багатоповерхівки, тому що підвищений ризик обстрілів і влучання ворожих безпілотних апаратів, також після зимових обстрілів у цьому будинку відсутнє централізоване опалення та регулярне електропостачання, будинок не газифікований. Тому живемо в орендованому будинку, сплачуємо самостійно оренду та комунальні послуги, виконуємо поточний ремонт будинку, облаштовуємо його для дітей. Є автомобіль (мікроавтобус наданий державою), який використовується для щоденних та екстрених перевезень дітей. Тому є потреба у фінансуванні дизельного пального в обсязі 300 літрів на місяць. Також є потреба у забезпеченні заробітної плати няні, яка буде допомагати в догляді за дітьми вдень або постійно, проживаючи з родиною (таку няню держава не змогла надати). Будемо щиро вдячні за вашу підтримку.