Become a donor

Я з мамою жил у Маріуполі в нас був дім родина робота.Коли почалась війна ми втратили рідних та наше життя.Нас з мамою депортували до РФ аж під Урал везли три доби як худобу у вагоні пройшли усі приниження людської гідності! Допити ,роздягання погрози але ми є Українці і хотіли у будь-якому випадку добратися до України! Ось ми взяли себе у руки та поїхали у нікуди не знали що нас чекає по переду але були сили та дух все це побороти.Ми проїхали декілька тисяч кілометрів через дві вражі країни їхали тиждень спали по вокзалах, їли що попало та терпіли і вірили у себе, що ми зможемо все це стерпіти не зломались не взяли їхнє громадянство їхні подачкі терпіли погрози ,та приниження та змогли вирватися з того гнету та пропаганди доїхали через Білорусь до України і плакали від радості що ми змогли це зробити.Ми не зламані з мамою ми Українці любимо свою країну! Коли ми приїхали у Чернівці мене допитували наші с поліція коли я розповів нашу історію,життя та втечі від ворога вони сказали ,що ми молодці та герої що вам книгу писати тільки і таких як ми в Чернівцях ще не було. Так що хочеться назбирати на своє житло хоть на хатку у селі або хоть щось та своє здоров'я підтримати.Ми вже втомились зі стресами та половина здоров'я нема потрібно дбати про себе та підтримувати дякую вам за увагу та вашу підтримку! Слава Україні!